Філолог назвав найпоширеніше суржикове слово

Суржик – це вкраплення однієї мови в іншу. “Чи виходите ви на слідуючій зупинці?”, “Нажміть кнопку” – все це суржик.

“Є рiзнi форми цього явища. Слабкий суржик — невеликi вкраплення, вiн притаманний захiдноукраїнському регiону. А сильний суржик вживають здебiльшого на сходi та в центрi України. У нас чомусь звикли вважати, що суржик — це змiшування української саме з росiйською. Утiм польськi вкраплення в мовi на Галичинi чи румунськi на Буковинi теж так називають”, – каже філолог Олександр Авраменко в інтерв’ю “Експрес”.

d785e738-2__large

“Найбiльш помiтнi в суржику лексичнi елементи. Найпоширенiше, наприклад, слово “получається”. I у Львовi, i в Рiвному, i в Києвi, i в Полтавi вживають саме це слово замiсть “виходить”. Також доволi типова помилка “приймати участь”, що походить з росiйської. Правильно “брати участь”. Або ж слово “канєшно” замiсть “звiсно”, “авжеж”, “аякже”.

Часто трапляється суржик на звуковому рiвнi, коли вживають українськi слова, але звуки — росiйськi. Як приклад, словосполучення “канфєта “Бєлочка””. В українськiй мовi є слово “конфета” i “бiлочка”. Або ж замiсть “телевiзор” кажуть “тєлєвiзор”. Усе така м’яка вимова схожа на манеру росiйської мови.

А ще суржик виражається на граматичному рiвнi, коли люди неправильно вживають закiнчення у словах. Наприклад, “я звертаю увагУ”, але “не звертаю увагИ”, “я їм борщ, але “не їм борщУ”, “я слухаю музику”, але “не слухаю музикИ””, – розповідає філологи.

Суржик не слід плутати з діалектом.

– Дiалект вживається лише на певнiй територiї України протягом довгого часу. Тобто це слово, утворене мiсцевими жителями на своїй територiї. Наприклад, картоплю називають “бульба” або “бараболя”, на взуття кажуть “мешти”, на стежку мiж горами — “плай”. Усе це дiалекти. А от “колiжанка”, “трускавка” — це суржик, запозичений з польської.

На Галичині не використовували типову для росіян нецензурну лексику до 1970-х. “Російський мат” вважався для галичан неприйнятним. В той час у регіоні виживали власні лайливы слова. Сварку називали “ганьбленням“. Жінки казали: “Піду її виганьблю”.

14 thoughts on “Філолог назвав найпоширеніше суржикове слово”

  1. Юрій Федчак коментує:

    Щодо слів “трускавка” і “бульба” – автор глибоко помиляється. Бульба і картопля – різні речі. Картопля – це ціла рослина разом з бульбами, які й вживають у їжу. Тому ми не їмо картоплю, а їмо бульби картоплі, або просто бульбу. Є також бульби топінамбуру та інших рослин. Неправильно казати: “їмо картоплю”, бо ми не їмо бадилля з корінням та бульбами, а лише її підземні столони – бульби. До слова: ми не їмо яблуні, а лише їх плоди – яблука.”Трускавка”, тобто полуниця – не запозичене в Польщі слово, а народжене саме тут, на моїй рідній Дрогобиччині – землі Івана Франка – українське слово. Російський мат вважався і досі вважається для вихованих галичан неприйнятним, але це вже – інша тема.

    1. ЮРІЙ коментує:

      Шановний, а огірки, помідори, квасолю, горох, буряк, і т.д. і т.п. Ви їсте з бадиллям та корінням?! Так саме груша, черешня, вишня, яблуня? Чи Ви їх називаєте по іншому?

    2. Марі коментує:

      Тут говориться не про коренеплоди, а про саму рослину. Її в деяких регіонах називають “бульба”.

    3. Марі коментує:

      Щодо “ТРУСКАВКИ”, то в польській мові слово “полуниці” – це “truskawki”.

    4. Олександр коментує:

      “Їмо картоплю”, казати правильно. Ви коли кажете їздимо на Ауді, ви ж не маєте на увазі що ви їздите на головному офісі корпорації та її співробітниках.

  2. Микола коментує:

    Якщо не знати що таке ,,плай‘‘ – навіщо пояснювати що це слово означає??

    1. Марі коментує:

      Слово “ПЛАЙ” означає стежка в горах. Див.в тлумачному словнику http://sum.in.ua/s/plaj

  3. Джемма коментує:

    Не погоджуюсь з автором з приводу коліжанок і взагалі з приводу слова суржик..для мене це все говіркою)

  4. Джемма коментує:

    Т9 зробив свою роботу, тому в попередньому коментарі є помилки.

  5. Ірина коментує:

    А чи є в українській мові слово “конфета”? Я думала, що треба казати “цукерка”.
    А ще мене дуже цікавить, чи є ще якась українська назва для російського “стакан” крім нашого “склянка”, бо якось дивно одноразовий посуд називати “паперова склянка” – плутанина якась виходить

    1. Ольга С. коментує:

      Для порівняння: в інших мовах, про які маю уявлення та в яких “склянка” теж походить від матеріалу “скло” (англійській, німецькій, естонській, литовській), якщо говорять про її паперовий чи пластиковий варіант, то замість “склянка” використовують вже “чашка” (cup, Tasse, tass, puodelis)… Може і в нас це має сенс?

  6. Юрко коментує:

    Плай-стежка на полонині в горах, але аж ніяк не між городами

  7. Георгий Иванов коментує:

    Українська мова може засмічуватись не тільки зі Сходу, але і з Заходу також! Коли слухаєш когось, хто добре розмовляє на вкраїнській (наприклад професор Гриценко), то це чітко усвідомлюєш! Ще колись був віце-прем”єр по гуманітарних питаннях, який вважав, що в його селі розмовляють найкращою, найправильнішою українською мовою

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *