Сергій Параджанов: 15 цитат про Київ і творчість

15 цитат Параджанова про заздрість, Київ та чарівний килим.

1. “Я помщуся світу любов’ю”

2. “Я божевільний старий, який малює квіти”

3. “Моя вина, ймовірно, в тому, що народився. Потім побачив хмари, красиву матір, гори, собор, сяйво веселки, і все – з балкона дитинства”

4. “Мною все життя рухає заздрість. Я заздрив красивим – і став привабливим, заздрив розумним – і став непередбачуваним”

5. “Київ вже не раз був на екрані – історичний, пейзажний, архітектурний, індустріальний, зруйнований війною. Але майже ніхто не вдивлявся в душу Києва, не помічав його печалі і бажання, не помічав його людяності”

6. “Найстрашніше – проґавити прекрасне”

7. “Час великодушний і справедливий – він очищає пам’ять, знімає наклепи та образи з засуджених, воскрешає забутих, судить неправедних”

8. “Я мало знімав. У моїх шафах 23 нереалізованих сценарії. Мені важко. Але це нічого. Ми заберемо з собою в нашу смерть частинку себе, і це трансформується в таємницю”

9. (про арешт) “Мене треба було вилучити, і це сталося”

10. “У моєму становищі я повинен бути вільний від усього, і, в першу чергу, від непотребу і міщанства, яке мене загризло”

11. (сину) “Мені нема чого тобі сказати – єдине, коли тобі буде погано, торкни килим, в ньому є тепло! Це я!”

12. “Як у двадцятому столітті можна представити орду, плем’я безмозких, небезпечних для життя, неосвічених, хижих людей? У випадку, якщо ти малюєш шарж або показуєш ходу, можуть побити цеглою, так як це вважається – створив “посміховисько”

13. “Я так красиво жив 50 років. Любив – базікав – захоплювався – щось пізнав – мало зробив – але дуже багато любив. Людей дуже любив і дуже їм зобов’язаний. Був нетерпимий до сірого. Наймодніший колір. Необхідність часу”

14. “Я прозрів – і це найстрашніше … Я – південь і схід. Брудний і чистий”

15. “Веселіться в повну міру, як це робив я. Є що згадати. Інакше було б шкода і себе, і життя! І що життя, якщо немає принципу і капризу?!”

Параджанов народився в Тбілісі. Навчався в Тбіліській консерваторії і Тбіліському інституті інженерів залізничного транспорту. Закінчив режисерський факультет ВДІКу.

В 25 років влаштувався асистентом режисера в київську студію ім. Довженка. Дебютною кінороботою Параджанова стала стрічка “Андриеш”.

2cf87334ac396f0ca11010b4ffd14c10

Режисер прославився завдяки фільмам “Квітка на камені”, “Тіні забутих предків”, “Київські фрески”, “Колір граната” та ін

Параджанов брав участь у численних акціях протесту, спрямованих на захист прав репресованих українців.

В 49 років заарештований за звинуваченням в “гомосексуалізмі із застосуванням насильства”. Чотири роки провів у в’язниці. Після звільнення був змушений оселитися в Тбілісі через заборону жити в Україні.

Параджанов помер в 66 років від раку легенів.

Джерело: Depo.Життя

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *