«Світ Параски Плитки-Горицвіт»: документальний фільм

Українська студія хронікально-документальних фільмів зняла 30-хвилинну стрічку – «Світ Параски Плитки-Горицвіт» – про неї як про народного філософа.

Автори: Олександр Коваль і Павло Фаренюк

Її художні полотна порівнюють з мистецтвом Катерини Білокур і Марії Приймаченко. Параска Плитка-Горицвіт залишила 150 своїх рукописних і віддрукованих на машинці книжок під назвою «Подарунок рідному краєві». Вона творила і плекала гуцульський фольклор, була оповідачем гуцульського життя.

Після 10 років таборів на Уралі та Казахстані за співпрацю з ОУН -УПА, у 1954 році Параску Плитку-Горицвіт звільнили за амністією неповнолітніх. Тоді їй було 27. Вона повернулась у рідну Криворівню, оселилась в окремій хатині, що слугувала кузнею батька, в одній маленькій кімнатці. Згодом тато добудував їй ще одну кімнату.

Параска Плитка-Горицвіт прожила самотньо у своїй хатині, яка нагадує радше казкову скриню, 44 роки. Щодня з вікон будинку і подвір’я вітали її неповторні краєвиди Карпат. Це і надихало жінку, з 4 класами освіти, на творчість. Щоби зберегти дві берізки біля хати, вона віддала свою землю, а сама жила як черниця. Хіба могли селяни зрозуміти Параску? Мабуть, тому й відійшла вона від активного життя громади і, як казала, «заховалась» у творчості серед незрадливої краси гір, лісів і Чорного Черемошу.

Параска Плитка-Горицвіт написала 46 великих рукописних книг по 500 сторінок кожна, а ще десятки маленьких книжечок. Її чудова каліграфія вражає. Жінка сама ілюструвала свої книжки, зшивала їх, скріплювала меблевими цвяшками, робила обкладинки з доступного матеріалу, чи то паперу, чи шкіри. Варила клей, а пресом для книг були відра з водою. Жінка не мала паперу, щоб малювати і на смітнику якось знайшла старі дитячі пелюшки. На цьому полотні і написала ікони… Фарби виготовляла сама, а вже згодом передавали студенти. Найчастіше їжею Параски були сухарі і трав’яні карпатські чаї.

Старший науковий працівник музею імені Івана Франка у Криворівні Микола Дзурак називає Плитку «Гомером Гуцульщини». Це народна художниця, письменниця, автор співанок, етнограф, упорядник словника гуцульської говірки, казкар, фотограф. У книзі-альбомі «Доля гуцулки» Параска Плитка-Горицвіт у малюнках і співанках показала щоденне життя горянки, і в смутку, і в радощах, пише radiosvoboda

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *