Світова спадщина ЮНЕСКО: українські дерев’яні церкви

Церкви на Прикарпатті та у Карпатах внесені у список Світової спадщини ЮНЕСКО.

До списку внесені 16 українських дерев’яних церков: 8 в Україні,  8 знаходяться на території сучасної Польщі. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський (Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п’ять на території Польщі)

В офіційному повідомленні ЮНЕСКО йдеться: «Розташований на східній околиці Східної Європи, транснаціональний об’єкт включає вибірку з 16-ти церков, храмів, збудованих з горизонтальних дерев’яних колод у період між XVI і XIX ст. православними та греко-католицькими громадами. Вони репрезентують культурне самовиявлення чотирьох етнографічних груп та напрацьовані ними впродовж віків зовнішні, декоративні та технічні властивості.

Церкви наслідують автентичну будівельну традицію, що має коріння у православному церковному зодчестві, переплетеному з елементами місцевої традиції та символічними посиланнями на космогонічну картину церковної громади”. Церкви збудовані тридільними у плані й увінчуються чотири- або восьмигранними верхами й куполами. Їх доповнюють дерев’яні дзвіниці, іконостаси, поліхромічні стінописи, а також церковні брами, подвір’я і цвинтарі»

1 Церква Святого Духа в с. Потелич

1. Церква Святого Духа в с. Потелич, 1502 р., вважається однією з найдавніших дерев’яних сакральних споруд Львівщини. Цей храм був побудований на місці колишньої церкви святих Бориса і Гліба завдяки коштам місцевих гончарів близько 1502 року, хоча в деяких джерелах можна зустріти 1555 рік. Спочатку це був тризрубний одноверхий храм, та у 1736 році майстер Казимир Домінікович перебудував верх з вівтарем, внаслідок чого сьогодні перед нами двоверха церква з бароковою банею. Унікальну мистецьку цінність становлять іконостас і стінопис, які збереглися в інтер’єрі храму. Розписи храму виконані близько 1620 року кількома майстрами. Керівником художників міг бути Іван Маляр, який на той час мешкав у Потеличі. Стінописи храму складають одну чітку сюжетну лінію життя і смерті Ісуса Христа, особливу увагу привертають цикли «Страстей» та «Оплакування».

церкви

2. Церква Пресвятої Трійці у Жовкві, 1720 р. Тризрубний ренесансовий храм спорудили у 1720 році на кошти парафіян та тогочасного власника Жовкви, королевича Костянтина Владислава Собєського. П’ятиярусний іконостас (50 ікон) виконаний у стилі українського бароко: овальні і круглі обрамлення ікон, криволінійні елементи каркасу, рельєфне різьблення з мотивами виноградної лози. Іконостас виконаний майстрами популярної на той час школи іконописця Івана Рутковича. Цікаво, що іконостас старший за храм, бо походить з ХVІІ століття. Храм належав Унійній Церкві від початку свого існування. В радянські часи його закрили, потім обладнали музей, згодом передали православній громаді. Зрештою, у 1993 році церкву повернули громаді УГКЦ.

3 Церква святого Юрія в Дрогобичі

3. Церква святого Юрія в Дрогобичі, XVII ст. . Цікавою є історія про «перевезення» церкви: первісний дерев’яний храм на цьому місці був у ХV столітті. Та приблизно у 1656 році зі с. Надіївка, що поблизу Долини, привезли іншу розібрану церкву. «Перевезену» сакральну споруду, мовляв, обміняли на сіль і притягнули на волах до Дрогобича. Одні джерела кажуть, що з того матеріалу добудували вже існуючу церкву. Інші схиляються до думки, що сучасна церква св. Юрія і є тою, що перевезли з Надіївки. Ще більш малоймовірні версії кажуть, що буцімто церкву перевезли аж з-під Москви, ну або з Києва. І хоч протягом свого існування, церква бачила і перебудови, і ремонти, та її вигляд лишився збереженим з ХVІІ століття. З того ж часу (1678 рік) походить і дзвіниця біля храму. У 2012 році на подвір’ї церкви був встановлений рекорд, занесений до Книги рекордів України: на великодні свята у гаївках взяли участь, як мінімум, 5 583 учасники – так відбулася перша Велика Гаївка за історію незалежної України.

SONY DSC

4. Собор Пресвятої Богородиці у Маткові (Турківщина), 1838 р. – четверний дерев’яний храм Львівщини, який належить до спадщини ЮНЕСКО. Святиня належить до бойківського типу і є зразком монументальної архітектури 1838 року. Храм тризрубний і триверхий, інтер’єр має стінопис кінця ХІХ століття, який виконали на картоні та є копією попередніх зразків. Збережені автентичні іконостас та бічні вівтарі.
Свого часу цей храм називали найкращим зразком бойківської сакральної архітектури. Сьогодні нібито планують проводити деякі реставраційні роботи.

5 Церква Св. Духа XVI ст. Рогатин

5. Церква Св. Духа XVI ст. Рогатин, XVI ст., котру також називають Рогатинською Свяходухівською церквою, закінчили будувати в останні роки XVI ст. Існуюча, одна з найстаріших в Україні деревяна церква часто датувалася по різному – ХІІ ст, 1481 р., 1562 р., 1567 р. Останньою в науковій літературі утвердилася дата, відчитана на внутрішній північній стіні нави мистецтвознавцем Володимиром Вуйциком – 1598 рік. У 1650 р. стараннями церковного братства в храмі встановлено прекрасний ренесансовий іконостас, що є однією з найцінніших пам’яток українського мистецтва. Крім того збереглися ікони старого іконостаса кінця XVI століття, ікона монастирського типу “Іоанн Хреститель з житієм” (середина XVI століття), ікони XVII–XIX століть з церков Рогатинщини, а також вироби з каменю, дерев’яні скульптури та свічники, стародруки. За переказами, на початку XVI століття Настя Лісовська, майбутня правителька Османської імперії Роксолана, ходила молитися саме до церкви Святого Духа.

6 Церква Різдва Пресвятої Богородиці, Нижній Вербіж

6. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, Нижній Вербіж, 1808 р. Дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Нижній Вербіж Коломийського району на Прикарпатті була споруджена в 1756–1808 роках. За переказами, нинішню церкву Різдва Пресвятої Богородиці збудував за опришківські гроші Григір Мельник, який прожив 114 років і похований біля церкви. Храм знаходиться у західній частині села на схилі пагорба. Будівництво Храму з невідомих причин розпочато значно пізніше, в 1756 році. Будівельні матеріали на будівництво громада доставляла з села Княждвора, а будували церкву гуцульські майстри за проектом і задумом Григорія Семенюка.
3 травня 1788 році було завершено будівництво та освячено Храм в честь Різдва Пресвятої Богородиці, про що свідчить надпис вирізаний над вхідними дверями церкви. П’ятибанний і хрестовий в плані храм Різдва Пресвятої Богородиці став справжнім шедевром гуцульської архітектури. Він був зведений в кращих традиціях народного дерев’яного зодчества, які відображають світогляд слов’ян, що жили в настільки далекі від нас часи, їх сприйняття природи, світу і місця людини в цьому світі.

7 Ужок Церква св. арх. Михаїла

7. Ужок Церква св. арх. Михаїла, 1745 р. Храм знаходиться просто під Ужоцьким перевалом, і є своєрідною візитівкою Закарпаття. Вона першою з видатних архітектурних пам’яток зустрічає подорожуючих. Це одна з найцікавіших споруд бойківського стилю. Храм, який є видатним зразком бойківського архітектурного стилю, знаходиться на схилі і виглядає так, наче вріс у пагорб.

Декоративне багатство – це фігурно прорізаний прохід з бабинця до нави, різьблення іконостасу XVIII сторіччя, окремі збережені фрагменти старого різьблення, гарний балдахин і кивот у святилищі. На жаль, інтер’єр відчутно пошкоджено. Біля церкви стоїть класична верховинська дерев’яна дзвіниця, квадратна в плані, двоярусна, вкрита чотирисхилим шатром, збудована у 1927 році. Ще на початку ХХ сторіччя такі церкви стояли чи не в кожному селі верхньої течії Ужа. Зараз збережено п’ять, але три нещадно перекрито бляхою.

8 Церква Вознесіння Господнього (Струківська)

8. Церква Вознесіння Господнього (Струківська), 1824, i дзвiниця, 1813
У 1930-ті роки Струківська церква в Ясіні стала своєрідним символом Підкарпатської Русі – під такою назвою Закарпаття входило до складу Першої Чехословацької республіки у 1919-1938 роках. Її часто можна побачити на чеських листівках, у фотоальбомах та інших публікаціях тієї доби.
Історія знаменитої, так званої «Струківської» церкви тісно пов’язана з історією заснування села. Місце, де розташована Вознесенська церква, люди вважають святим і переповідають, як кілька сотень років тому повертався додому, на галицький бік Карпат, гуцул Іван Струк з села Зеленого з отарою овець. Хороша погода і чарівна долина затримали пастуха, а коли вдарили морози, він кинувся до перевалу, але було вже пізно. Раптова зима засипала снігом дорогу. Іван Струк зрозумів, що овець провести через перевал не вдасться, і вернувся в долину. Збив сяку-таку кошару і залишив овець напризволяще в ясеновій хащі, а сам вирушив додому. Навесні Іван Струк з сином повернувся на місце, де залишив отару. Яким же було його здивування, коли він побачив усіх овець живими та ще й з приплодом. Тільки чудом можна було пояснити порятунок отари. Струк збудував на цім місці каплицю, а також хату з найбільшого ясена, пень котрого був такий широкий, що довкола нього могли сісти 12 людей, а в долині заснував село і дав йому назву Ясіня. Пізніше на місці каплиці збудували церкву і зветься вона за традицією Струківською, хоча посвячена вона як церква Вознесіння.
Церква Вознесіння є однією з найдосконаліших дерев’яних церков на всій Гуцульщині. Є якісь чари у співвідношеннях бічних та центральної частин, у гладко тесаних колодах зрубів, у ґонтових покрівлях дахів і в маленьких ліхтариках над ними. Всередині збережено іконостас, шо походить з часу спорудження церкви.
У жовтні 1995 року в Ясіні відродилася греко-католицька громада. Богослужіння проводяться почергово з православними у стародавній Струківській церкві.

ДЕРЕВ’ЯНІ ЦЕРКВИ – ПАМ’ЯТКИ ЮНЕСКО НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛЬЩІ:

4

9. Церква св. Параскеви  у Радружі, 1583 р.  (Підкарпатське воєводство)
10. Церква св. арх. Михаїла  в Туринську, 1803 р.  (Підкарпатське воєводство)
11. Церква св. арх. Михаїла  в Смільнику, 1791 р.  (Підкарпатське воєводство
12. Церква Різдва Богородиці  в Хотинці, 1731 р.  (Підкарпатське воєводство)

5
13. Церква св. арх. Михаїла  в Брунарах, 1830 р.  (Малопольське воєводство)
14. Церква св. Параскеви  у Квятоні, 1810 р.  (Малопольське воєводство)
15. Церква Покрови Богородиці  в Овчарах, 1653 р.  (Малопольське воєводство)
16. Церква св. Якова  у Поворознику, XVII ст.  (Малопольське воєводство)

Джерело: traveltaste

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *