Українські писанки: традиції та символи

Майстриня Оксана Наконечна розповіла про традиції українського писанкарства.

Напередодні Великодня ZAXID.NET поговорив з писанкаркою Оксаною Наконечною про те, яким був процес написання писанок у давнину, про обряди, традиції та символи української писанки.

Писанка, як медитація

Достеменно невідомо коли на наших землях зародилося писанкарство, говорять, що, мабуть, десь тисячу років тому. У кожній християнській країні є якийсь свій різновид великодніх яєць: їх розфарбовують у різні кольори та наносять малюнки. Однак такої різноманітності, багатства орнаментів та кольористики, які притаманні українській писанці, немає ніде. Це говорить про те, що мистецтво писанкарства в Україні зародилося доволі давно, якщо зараз воно є таким розвиненим.

У давнину писанки писали лише жінки, є згадки, що чоловікам та хлопчикам не можна було навіть заходити у кімнату, де пишуться писанки, тільки дівчатка могли допомагати писанкаркам. Писанки є ще дохристиянською традицією, однак коли йде мова про сам процес розфарбовування яєць, то завжди обов’язковою була молитва.

писанки

Напередодні від сонця запалювався вогонь. У день написання писанок майстриня мала встати дуже рано і йти по непочату воду. Під непочатою розуміється та, яку ще ніхто не встиг набрати, до прикладу, з джерела. Коли писанкарка йшла по воду, то не мала ні з ким говорити, навіть якщо дорогою когось зустрічала. На непочатій воді, яку гріли на вогні від сонця, робилися фарби, якими розфарбовували яйця.

Як психолог можу сказати, що поки людина робила всі ці ритуали, вона входила у певний стан. Напевно, це було щось подібне до медитації або якогось стану зміненої свідомості. Писанкарка, пишучи орнаменти, не придумувала їх раціонально, а керувалася своїми відчуттями. Зараз люди просто змальовують ті орнаменти, які їм сподобалися, а не вигадують їх самотужки.

Говорячи про написання писанок, можна виокремити два аспекти: ритуал написання та саме яйце, які стосуються структуризації хаосу. Якщо подивитися на свято Великодня, то можна побачити, що тут є смерть, яка символізує хаос, та воскресіння, через яке впорядковується простір і виникає життя. Тобто перехід від смерті до життя.

Різноманітність символів

Якщо задатися ціллю і проаналізувати старі орнаменти, то їх умовно можна поділити на жіноче та чоловіче начала, тобто відповідно водяну та вогняну стихії. Для того, щоб зародилося життя, потрібна єдність жіночого та чоловічого, що і поєднується у писанці.

71

Загалам у традиційних українських писанках дуже багато вогняних символів (сонце, вогонь, хрест, зорі). Це, напевно, пояснюється тим, що люди у давнину були сонцепоклонниками. Серед водяних символів часто зустрічаються крапки, що символізують дощ, та різної форми безконечники.

Часто також на писанках зображали звірів: птахів, коней, оленів, баранів та риб. Це символічні тварини, які мають відношення до верхнього чи нижнього світів або ж є посередниками між ними. Птахи є ближчими до небес, тому їх зараховують до верхнього світу, риб – до нижнього, а коні та олені є посередниками, адже живуть на землі. Якщо дівчина хотіла подарувати писанку хлопцеві, то часто зображала дубове листя, щоб парубок був здоровим та міцним. Вовчі зуби означають силу. Якщо жінка дуже хотіла дитину, то на писанці зображала дерево, яке символізує народження та розвиток, часто це була сосна.

У писанкарстві використовуються найчастіше 7 кольорів: жовтий, оранжевий, червоний, вишневий, коричневий, чорний та зелений. Однак, палітра може змінюватися, залежно від регіону. До прикладу, на Закарпатті можна побачити писанки з рожевими та фіолетовими орнаментами.

00

Процес написання писанок

Для того, щоб намалювати писанку, достатньо мати писачок, фарби, яйце, віск, свічку та посуд, у якому будете розводити фарби. Важливим є наявність бджолиного воску, адже якщо писати парафіном зі свічки, то він погано пристає до шкарлупи і в процесі писання може полущитися і відпасти. Також під нього може затекти фарба. До слова, писанки пишуться на білих яйцях, бо люди інколи беруть темні. Це важливо, бо темне яйце не можна помалювати у світлі кольори.

Писанки можна писати на повних та видутих яйцях. Якщо хочете видувати яйце, то перед цим його треба перевірити на міцність, щоб воно не тріснуло у ваших руках. Піднесіть яйце до світла і перевірте чи на ньому немає малих тріщин, а також воно має бути свіжим: не блистіти, а на дотик бути трішки шершавим, наче крейда.

Цікавим є те, що раніше писанки писали на повних, тобто сирих яйцях, які несли молоді кури. Такі писанки були малими, адже молода курка не несе великих яєць. Зараз навпаки кожен намагається взяти якомога більше яйце, щоб малюнок був великим.

Писанки створюють шляхом нашарування кольорів. Спочатку віск наносять на ті місця, які хочуть, щоб залишилися білими, після чого яйце опускають у жовту фарбу, яка є найсвітлішою. Згодом воском зафарбовують ті місця, які мають залишитися жовтими, і знову опускають у фарбу. Чим довше тримати яйце у фарбі, тим колір буде темнішим. Якщо фарба є свіжою, то, зазвичай, достатньо і 10 секунд, щоб яйце набуло світлого відтінку. Коли писанка буде готовою, віск обтирається і за бажання покривається лаком. Однак це стосується лише видутих яєць. Повні писанки потрібно класти у глиняну миску та запікати у печі чи у духовці. Це робиться для того, щоб писанку можна було зберігати і яйце не зіпсувалося. Для цього достатньо потримати писанки на невеликому вогні 3-5 хвилин. У такий спосіб розтоплюється віск і утворюється своєрідна оболонка.

писанка

Якщо ви все зробили правильно, то після запікання можна почути як всередині писанки калатає яйце. Видуті яйця можна лакувати, а повні – ні. Тому що лак закриває пори, немає ніякого випаровування, газам нікуди виходити і яйце може просто розірватися.

Ритуальне використання

До наших днів дійшли цікаві згадки про використання писанок. До прикладу, шкарлупу писанки закопували у землю, щоб добре родило. Також писанкову шкарлупу спалювали та обкурювали худобу, щоб вона не хворіла. Дівчата клали писанки у воду, після чого вмивалися, щоб бути вродливими.

Не пригадаю, у якому регіоні, але було прийнято зберігати писанки під стріхою. Заходячи у домівку, під стелею можна було побачити так звану низку писанок, порахувавши їх, можна було дізнатися скільки років родина живе у цій хаті.

Однак багато інформації є втраченою, адже традиція писанкарства та їх ритуального використання була перерваною. За часи Радянського Союзу писанкарство занепадало. Чому? Бо воно є дуже глибокими, символічними та ритуальними. Саме писання писанок супроводжується глибокою енергетикою. Їх не можна було переробити під радянську пропаганду. Намалювати Леніна на писанці – це ж смішно. Вазу з Леніном чи вишитий портрет – без проблем, а в писанці є зовсім інший зміст, який не можна підробити.

Зараз писання писанок має більш комерційний характер. Їх купують на згадку про Україну, це традиційний символ Пасхи, а також хороший та популярний сувенір. Колись писанки не продавали на ярмарках, а зараз у нас це вже певна традиція.

До речі, The New York Times написав про українські писанки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *