13 цитат до дня народження Юрія Андруховича

Сьогодні український письменник Юрій Андрухович відзначає день народження. Йому виповнилося 56 років.

Андруховича вважають одним із класиків сучасної української літератури. В 1985 разом з Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу, яка одною з перших почала відновлювати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції. Твори письменника “Рекреації”, “Московіада”, “Перверзія” давно стали must read для освічених українців.

андруховича

Тексти митця у своїх піснях використовували гурти “Мертвий Півень”, “Плач Єремії”, “Sіґал Sпожив Sпілка”, “Знову за старе”, Karbido.

Підбірка цитат:

  • Думати, що нічого не зміниться — страшенно згубна ідея. Це ідея певної летаргії, вічний, але, на жаль, не блаженний сон, це кошмарний сон.
  • Дефініцій людини є тисячі, хай існує й така — двонога тварина без пір’я, котрій властиво сподіватися.
  • Світ цей занадто брутальний, аби можна було його змінити на краще за допомогою слів, але й занадто ніжний, аби щось у ньому змінити за допомогою куль.
  • Все залежить від зусиль індивідуальних, я тільки в них і вірю.
  • Кращі часи самі собою не настають — їх слід викликати і накликати, причому не тільки інакомисленням, але й інакомовленням. Іноді — інакокричанням.
  • Хочеш бути вільним — будь ним.
  • Що більше – я не відповідаю на спроби образити мене. Є такий принцип, здається, в буддизмі – замкнути зло на собі, не продовжувати його, не давати йому дальшого життя. От я в деяких моментах намагаюся наслідувати цей буддизм.
  • Можливо я дурень, але з оптимістичним настроєм! Є щось таке, що я не можу пояснити, але мені здається, що ми переможемо!
  • Минуле, як би ми його не розуміли, є всього тільки невдалою проекцією майбутнього, його завжди недосконалим наслідуванням.
  • Справжня свобода — не тоді, коли вона є, а тоді, коли ти її по-справжньому хочеш.
  • Усе, чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов*язково з нами стається. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли це постає перед нами, навіть не впізнаємо його в обличчя. Тому ми переважно боїмося майбутнього, боїмося подорожей, дітей, боїмося змін.
  • Прощання з молодістю не таке вже й трагічне, якщо слідом за нею починається зрілість.
  • ..світ цей занадто брутальний, аби можна було його змінити на краще за допомогою слів, але й занадто ніжний, аби щось у ньому змінити за допомогою куль. Тобто навпаки. Ну, ви самі розумієте.

До речі, дочка Андруховича випускає першу дитячу книгу. Раніше в Україні випустили оригінальний переклад  “Ромео і Джульєтти”, зроблений Андруховичем. 

Джерело: ukrop

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *