Дружини і коханки, лицарі та царівни – 5 книг про стосунки

Всі книжки цього огляду – про те, чого іноді бракує нашим стосункам. Насамперед – пристрасті, жаги до життя, бажання зрозуміти ближнього.

І не дивно, що при цьому любовний роман стає психологічним трилером, спогади про дитинство – справжнім детективом, а вся сучасна література – нагадуванням про старі добрі почуття, які сьогодні не часто зустрінеш.

 

Джейн Коррі. Дружина мого чоловіка. – К.: Нора-друк, 2019

 

Героїня цього психологічного трилера, вийшовши заміж за талановитого художника, починає нове життя… І, здається, ніщо не зможе затьмарити їх щасливий шлюб, але по сусідству з подружньою парою живе гарненька дівчинка-італійка, за якою наша героїня доглядає, поки її мати пропадає на роботі. Карлі всього дев’ять, але вона вже добре знає, що значить зберігати чужі секрети… По тому життя надовго розведе їх – мине дванадцять років, перш ніж Лілі і Карла знову зустрінуться і зрозуміють – їм обом є що приховувати, і варто розкритися хоча б одній з таємниць їх минулого, наслідки будуть непередбачувані Адже мала пустунка росла в неповноцінною сім’ї і змалечку зазіхала на все чуже. Здавалося, що ж спільного між дівчинкою і дорослою жінкою? Відповідь проста: чоловік другої. «Раптово Карла заполонила собою весь світ. Жіночі журнали. Мистецькі огляди в «Таймс». І коктейльні вечірки, запрошення на які ми почали отримувати. Звичайно, кожен хотів почути історію з перших вуст. Як наші шляхи перетнулися знову. Точніше, як вона перетнулася з нами».

 

 

Джоджо Мойєс. Один плюс один. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

 

Все в цьому романі буде добре, можете не сумніватися, адже авторка – фахівець історій зі щасливим кінцем, які читаються на одному диханні. У даному випадку – це ідеальне чтиво до Дня всіх закоханих – про кохання, дружбу, сімейні цінності та мінливості долі. Втім, кохання буває різне, тож спочатку це розповідь про Попелюшку – Джессі, яка працює на декількох роботах, утримує двох дітей – дочку і сина від першого шлюбу чоловіка, а потім вже мова про всіх героях роману. Всі по черзі, крім пса, звичайно, розповідають про своє життя. Здається, найважче сину-підлітку, але його в романі підтримують. «Містер Ніколс сидів хвилину, і Нікі раптом злякався, що він спробує розговорити його. – Скажу тобі одну річ. – Ось воно, подумав Нікі. – Усі мої знайомі, кого варто було знати, дещо відрізнялися в школі. Тобі просто треба знайти своїх. – Знайти своїх. – Своє плем’я. Нікі зробив гримасу. – Знаєш, ти прожив усе життя, відчуваючи, що нікуди не вписуєшся. А потім якось входиш до кімнати чи в університеті, чи в офісі, чи в якомусь клубі і просто розумієш: «А, ось вони». І раптом почуваєшся як удома».

 

 

Саша Малый. Я там был. – К.: Каяла, 2018

 

Ця незвичайна книга, що складається з серії оповідань, які, свою чергу, зібрану у своєрідний роман з епохою, не просто оригінальна. По-перше, непідробний авторський голос (і в прямому розумінні звучання, і в сенсі стилю) сприяє довірливій атмосфері у цій «біографічній» розмові про життя – в радянському далеку і емігрантському сьогодні (автор мешкає в Германії). По-друге, якраз еміграції тут небагато, хіба що натяком – приїхав, привіз, провідав. Решта – як до цього дійшло, що посприяло, куди завело і чому саме досі тягне. Наприклад, згадати про фільм «Фантомас» у дитинстві, численні роботи студентської юності, друзів-приятелів, богемний Київ, з Володимирським і Бессарабським ринком. А ще, звичайно, люди, яких так не вистачає, пардон за каламбур, у велелюдній Європі. «Пришел сосед покурить со мной у печки. Дед веселый, после рюмки. Часто ко мне вечером захаживал. Я специально из капстраны сигары привозил на этот случай. Сидим, курим… Вдруг начинает рассказывать мне о своей службе в Германии. Он в 1945 водит самосвал, потом уходит в самоволку к немецким проституткам в «Овраг любви». Потом в общем и целом меня в основы немецкой жизни посвящал…» Загалом такі оповідки, синкоповані авторським тембром і майстерно виписаними текстами – мабуть, найкраще з того, що може запропонувати нам жанр «усної» історії, з якої складається наше «живе» життя.

 

 

Лада Лузина. Ледяная царевна с Андреевского. – Х.: Фолио, 2019

 

За сюжетом цієї незвичної книги, три молоді киянки несподівано прийняли від вмираючої відьми Килина її дар. Як же вони зуміють розпорядитися ним? Адже вони такі різні: студентка історичного факультету Маша Ковальова, залізна бізнес-леді Катерина Дображанська і звільнена з нічного клубу співачка Даша Чуб. З волі або проти неї, їм довелося стати Києвицями – берегинями Міста Києва – і кожну ніч чергувати на Старокиївській горі в очікуванні дивовижних або жахливих подій. «Киевицы спустились в подземный переход Контрактовой. Здесь, в длинной и ровной норе к метро, обитал целый базар, два ряда лотков, где продавали все на свете: нижнее белье, пирожки, золото, махровые розы, косметику, конфеты, нацио­нальные сувениры и полудрагоценные камни на счастье. Еще одна забредшая сюда погреться Снегурочка лет сорока воровато покуривала рядом с раскладкой газет. — А все же землепотрясно придумали в Киеве ежегодный парад Морозов! — переключилась на хорошее Даша. — И вовремя — кто-то прощелкал про солнцестояние, да? Хорошо погуляли… А вот интересно, почему мне в детстве родители ни разу Деда Мороза не заказали?» До книги також увійшли «Добрі казки про ялинкові іграшки» Лади Лузіної та казки В. Ф. Одоєвського.

 

 

Юлія Чернінька. Лицар Смарагдієвого Ордену. – К.: Саміт-Книга, 2018

 

На початку цієї містичної книжки стародавні мудрагель виголошує пророцтво, в якому має народитися хлопчик, «який через десять зим звільнить наших дітей від холоду в серці, розтрощить замок Магістрат і випустить на волю Життєдайне Мерехтіння». І чим далі ми дізнаємося про перебіг цієї незвичайної пригоди, тим більше в ній загадок і таємниць. А якщо зважити, що розгадувати їх доведеться звичайному київському хлопчику, який таки народився, і до нього замість царів з дарами прилетів кумедний кажан, то справа стає все більш таємничішою. І як бути головному героєві, який отримує смс на зразок «Ваша світлосте, прийміть наші щирі вітання! З нетерпінням чекаємо Вашого приїзду! Щасливої подорожі!» Отже, перед нами не лише захоплива історія про переможця зла і визволителя світу, але й магічна оповідь про те, що казковий світ насправді існує, і його мешканці живуть серед нас. Але не всі, за сюжетом, почуваються добре у тому потойбіччі. «Діти, у  яких забирали Життєдайне Мерехтіння, ставали блідими, сумними та слухняними рабами Магістра Злий чарівник відправляв їх працювати на свою фабрику, де Мерехтіння перетворювалося на Життєдайний Еліксир Маленькі працівники фабрики втрачали зір від того, як переливався та мерехтів у величезній колбі добутий ними еліксир, завдяки якому Магістр здобував безсмертя та безмежну силу».

Ігор Бондар-Терещенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.