Google присвятив Лесі Українці дудл

В честь дня народження української поетеси Лесі Українки Google випустив новий дудл.

Сьогоднішній “дудл” присвячений 145-річчю видатної української поетеси Лесі Українки. На ньому зображені персонажі драми-феєрії “Лісова пісня”: молодий хлопець по імені Лукаш і лісова Мавка.

Леся Українка
Видатна українська поетеса Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Косач-Квітка) народилася в 1871 році в місті Новоград-Волинський (на території нинішньої Житомирської області України). Перші творчі кроки були зроблені поетесою в дев’ятирічному віці і в подальшому Українка розвивалася в цьому напрямку під впливом матері – письменниці Ольги Драгоманової-Косач (більш відомої під псевдонімом Олена Пчілка), а також композитора Миколи Лисенка.
Леся Українки писала поезію, лірику, драму, прозу, публіцистику. Також розвивалася особисто в сфері фольклористики, а саме її голосом озвучено близько 220 народних мелодій. Вона була активним учасником українського національного руху.

Lesya_Ukrainka_portrait
Отримала частину своєї популярності завдяки збіркам віршів “На крилах пісень” (1893), “Думи і мрії” (1899), “Відгуки” (1902), поем “Давня казка” (1893), “Одне слово”(1903), драм “Бояриня” (1913), “Кассандра” (1903-07), “В катакомбах” (1905), “Лісова пісня” (1911) та інші.
Протягом практично всього життя поетеса хворіла на туберкульоз кісток, що послужило частих виїздів на лікування за кордон. Останні роки життя Леся Українка прожила на курортах Єгипту і Грузії. Її хвороба невблаганно прогресувала. Загострився процес кісткового туберкульозу, додалася невиліковна хвороба нирок. Леся Українка померла в 1913 році в 42-річному віці в Грузії, перебуваючи на оздоровчому курорті.
Леся Українка є видатним представником української нації поряд з Тарасом Шевченком, Іваном Франком.

Драму-феєрію “Лісова пісня” Українка написала в 1911 році. В Україні створять мультфільм на основі “Лісової пісні”. 

Раніше Google присвячував дудл казкарю Шарлю Перро. 

One thought on “Google присвятив Лесі Українці дудл”

  1. Любов СЕРДУНИЧ сказав:

    ЛЕСІ
    Ось ми і ровесниці з Тобою,
    Стрілись віком на межі століть.
    Ти пішла такою молодою,
    А Твій біль уже й мені болить.

    Та Твоя вступає в душу сила
    І відвага будиться на клич,
    Як огні досвітні засвітили
    По-новому на межі сторіч.

    Приїзди до мене, Лесю, в гості!
    Хай торкнуся сильної руки
    І почую віщий мужній голос.
    Підем весну слухати й віки.

    Я б Твоєю сЕстрою назвалась,
    СЕстрою безсмертної Косач.
    Бо для мене це до болю мало:
    Лиш читач Твій. Але все ж – читач!

    Приїзди до мене в гості, Лесю!
    Знову на Поділля приїзди!
    Де Твоя чудова мова ллється
    І цвітуть черешнями сади.

    Де село здається милим раєм
    І лунає Пісня Лісова.
    Ти ж не вмерла: те, що не вмирає,
    Маєм в серці, в пісні, у словах!
    (©Любов Сердунич, 2000)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *