Король болю, секрети Петрівки і Сараєво для чайників: 5 книжок для «осіннього» читання

У більшості цих книжок минуле перегукується з сучасним, а історія нагадує гостросюжетне й захопливе кіно. Авантюрні пригоди ніби вимандрували з «Гри престолів», містечкові трагедії схожі на фільм Кустуриці, а казкові герої немовби вийшли з «Аліси у Задзеркаллі».


Евгений Чириков. 1917. Умные разговоры. – К.: Каяла, 2017

22809553_1333256916786462_1133601908_n
Статті, загублені в еміграційній періодиці, листування з рідними, спогади близьких – все це формує портрет призабутого письменника, вельми популярного на початку ХХ століття. Так само нагадує він нам про те, кого саме можна вважати своєрідними предтечами більшовизму, пишучи про Блока, Горького, Бєлого. І вже зовсім перегукується з нашим сьогоденням картини захоплення більшовиками міста, країни, життя і долі. «Один снаряд попадает в квартиру против нашей, пробивает стену и производит полное разрушение. К счастию, там была одна прислуга (хозяева выехали и не успели вернуться), но и она в этот момент была в нижних этажах, кажется, в подвале, куда перебрались многие квартиранты. Там, как в трюме корабля. Там ужас стариков, отцов и матерей, там множество голодных детей…». Письменницький хист автора не поступається його публіцистичному рівню, а катастрофа, описана в кількох знакових статтях, присвячених «революційним» вождям та їх кривавим «звершенням», варта чергового прочитання, осмислення і ревізії подальших «пролетарських» цінностей вже нашої доби.
Олексій Нікітін. Маджонг. – Х.: Фабула, 2017

 

22782108_1333256943453126_1961080104_n
З одного боку, «Сотні мільйонів людей, зібравшись у компанії почетверо, на всіх континентах, серед яких, мабуть, і Антарктида, годинами виконують послідовності рухів, які називають грою в маджонг», а з іншого, в такого автора, як Олексій Нікітін, що зажди залишається сумлінним літописцем «київського» часу в історії літератури, буденне просто не може не перетворитися на містичне. І хоч іноді досить буває самого лише яскравого та насиченого деталями опису тих самих буднів – чи то книжкової Петрівки, журналістської рутини, а чи комунальної втіхи героїв, коли під час гри «Зелений Фірштейн переставав бути нестерпним занудою, Сонечка забувала про свою погорду, у Старого Качалова прорізався дотепний розум, Гладкий Барселона залишався собою, і в цьому була його перевага», але ж не забуваємо ще й про таємничі події магічного кшталту. Тут тобі й секрети Петрівки, й історія старого бібліофіла, що працював колись секретарем у радянського класика, і букініста-невдахи, і ще з десяток екзотичних життів «орнаментального» характеру, які обрамляють головну інтригу роману. Яка полягає у старій, як світ, ідеї про те, що все на цьому світі взаємопов’язано, всі містечкові оповідки складуться в роман з часом, в якому магія китайської гри спроможна вплинути навіть на динозаврів радянської епохи. Не кажучи вже про «журналістську» молодь з її детективними розслідуваннями справи про міфічний третій том «Мертвих душ» Гоголя.
Богдан Коломійчук. Король болю. – Х.: Фоліо, 2017

22773700_1333256913453129_1836096565_n
Авантюрний роман, навіть назва якого «Король болю» звучить не похмуро, а на диво грайливо, як «Карамболь». З одного боку, гратися (і вигравати) його героям випадає лише наполовину – цим займається один з них, найманець-кавалер-коханець, адже мова про часи Середньовіччя, ще й про теперішню Галичину під владою Речі Посполитої. З іншого боку, коли на допомогу йому приходить маг-алхімік, бо самої лише бойової техніки виявляється замало, одразу стає зрозуміло, що насправді жити весело, грайливо і навіть безоглядно з численними представниками (і представницями) побутового демонізму – просто і зовсім не страшно. Але допоки сили зла не викликають на поєдинок, і в одного з героїв не з’являється мета – згідно з волею короля Сигізмунда ІІ Августа знайти і врятувати від загибелі королівську дитину-байстря. Саме тут, дорогою до Познані, й трапляється зустріч із справжнім королем середньовічного світу, тим самим володарем болю, під час якої гратися в будь-які ігри вже не випадає. Дійство нагадує одночасно «Гру престолів» Мартіна і «Чигиринського сотника» Кононовича – яскравістю образів, «демонологічною» естетикою, безперечною кінематографічною стилістикою.
Озрен Кебо. Сараєво для початківців. – Брустурів : Дискурсус, 2017

 

22782366_1333256950119792_1559684891_n
У передмові до цієї незвичної книжки її перекладачка недаремно згадує, що збоку автора це «випо¬відання індивідуальної пам’яті, однієї з тих, які формують колективну». Донедавна було інакше, і Сараєво жило в історії лише як точка відліку Першої світової війни, коли застрелили ерцгерцога Франца Фердинанда, звідки й потрапило в культурний обіг завдяки «Пригодам бравого вояка Швейка». Вже пізніше, за нашого часу, місто знову стало символом війни, і в черговий раз – знову потрапило в культурний обіг у цій збірці. Таким чином, війну можна сприйняти за формотворчу ознаку цього багатостраждального краю в центрі Європи, але від того авторові не легше. В його балканському літописі дивовижна історія Сараєво, наче у фільмах Кустуриці, постає під іншим ракурсом, в якому горе змішалося з радістю, наче день з ніччю. «- Сараєво – справжня діра, – каже один з місцевих жителів. – Глянеш угору – неба не бачиш. Тільки дроти, мільйони дротів. Усі поперепаювали. Ціле місто тим обплели, а електрики однаково ні в кого немає. Глянеш униз – немає асфальту. Тільки рови для газу. Ціле місто перекопане, а газу ніде немає. Глянеш на вулицю – повно народу, а ніхто не йде з порожніми руками. Усі несуть каністри. Міль йони каністр, тисячі тачок, а ні в кого вдома більше двадцяти літрів води немає. Тому на Сараєво ліпше дивитися вночі, а не вдень. Тоді нічого не видно».
Беатрікс Поттер. Кролик Петрик та інші історії. – Л.: Астролябія, 2017

 

22773233_1333256936786460_623635889_n
Повна збірка казок про лісових героїв – а їх тут цілих 23! – це справжні подарунок маленьким українським читачам, адже всесвітньо відома класика відтепер стане доступна у чудовому перекладі Олени О’Лір. Кумедні звірятка, чиї образи на диво олюднені, мандрують з історії в історію, потрапляють в халепи, мудрішають, виростають і самі заводять родини. Петрик, Веня, Вухань-Стрибун з сімейства кроликів, Домася Дрібномишка, білченя Горішок, жаба Ярема Рибалка, Мишко Мишак-Міський, їх друзі та родичі іноді нагадують чи то історію про Вінні Пуха, а чи взагалі «Алісу в Задзеркаллі». Все разом – це дивовижний світ тонкого англійського гумору, любові до природи, звірів і птахів, а також збірка чудово проілюстрованих текстів (казок, віршиків, загадок і приповідок), які варто мати в кожній родині.

Ігор Бондар-Терещенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *