Студенти з Волині вперше перекладуть Оруелла і Хакслі українською мовою

Завдяки гранту студенти з Волині перекладуть на українську твори О.Хакслі та Д.Оруелла.

 Студенти СНУ імені Лесі Українки виграли грант для перекладу на українську мову творів Олдоса Гакслі та Джорджа Орвелла, які раніше можна було прочитати лише російською.

Так, студентка четвертого курсу інституту філології та журналістики Марія Саган відзначила, що завдяки підтримці британської ради України, вони впроваджують проект “ReadBrit”. Він спрямований на збільшення перекладів іноземних творів українською мовою.

Як зазначають на сайті ReadBrit, “всі знають, що величезна кількість іноземної літератури у нас доступна переважно російською мовою. А українською мовою можна лише купити книги у книгарнях (і то не всіх авторів), що зараз є дуже затратним у плані коштів. Тому ми вирішили розпочати таку ініціативу і перекладати твори всесвітньовідомих авторів українською мовою.

Першими ми вирішили перекладати твори відомих антиутопістів Олдоса Хакслі та Джорджа Орвелла. Такий вибір спричинила гостра актуальність проблематики, що характеризує творчість авторів. Переклади будуть розміщені на нашому сайті та доступні всім користувачам Інтернету.

До процесу перекладу ми хочемо залучити насамперед студентів, яких будуть курувати викладачі. Це допоможе студентам-перекладачам набути відповідних навичок у їхній професійній сфері. До нашої ініціативи можуть долучитися всі охочі – для перекладів або ж організації різних заходів.”

“Їхні твори актуальні у всі епохи. Ми вирішили розпочати з “Хоровод блазнів” О.Хакслі та “Фунти лиха в Парижі й Лондоні” Д.Оруелла”, – розповіла М.Саган.

Huxley

Aldous Huxley

 

“Хоровод блазнів” опублікований в 1923 році. Це сатиричний роман, повний іронії та сміху, побудований на гіперболі – тут багато перебільшено, а висміяне – все: людська дурість, освіта, мистецтво, шлюб, комерція … Всі герої – «блазні», «клоуни», «актори»: їх серйозні думки і діалоги вельми несерйозні.

Головний герой – колишній учитель Гамбро Молодший, розчарований в освіті:

«А я якраз цим і займався аж до сьогоднішнього вечора: змушував п’ятнадцяти- і шістнадцятирічних хлопчиків спеціалізуватися на історії, змушував їх певне число годин на тиждень читати узагальнення поганих письменників на теми, узагальнювати які дозволяє нам тільки наше невігластво; вчив їх відтворювати ці узагальнення в мерзенних “твориках”; а по суті – отруював їхні мізки тухлою, несмачною жуйкою; просто обурливо. Якщо цих тварюк і потрібно вчити, то, вже у всякому разі, чогось навчають твердому і певному. Латинь – прекрасно. Математика, фізика. Нехай собі читають історію для розваги. Але, Бога ради, не перетворюйте її в наріжний камінь освіти!».
Герою приходить в голову ідея «Пневматичних Штанів», він вирішує, що це його шанс розбагатіти. Тут сатира на комерсантів, які здатні придумати і продати непотрібні речі, на моду, яка віддає перевагу все нове (а не гарне і якісне), на рекламу, яке роздмухує безглузді винаходи і т.д. Дивно, але штани справді перетворюють героя (не зовнішньо, бо вони виглядають безглуздо, а внутрішньо: надають йому деяку впевненість в собі), але ще більш перетворює штучна борода – і йому здається, що він не «хтось М’який і Меланхолійний», а «Цілісна людина». Речі дозволяють грати, надягати маски, змінюватися.

Друзі головного героя такі ж актори, як і Гамбро. У них теж є свої «Пневматичні Штани», своя головна справу. Вони всі безглузді, залежні від речей, предметів і слів. А поговорити вони люблять! Діалоги займають більшу частину роману, при цьому кожен говорить в першу чергу про себе, а не про співрозмовника.

Книга сатирична і смішна, тут немає драми. І жінки, і чоловіки в книзі постійно грають роль. Клоунство створює видимість, що вони не відповідальні за свої вчинки і за своє життя. Вони тільки кружляють в блазнівському хороводі, обманюючись ілюзією інтелектуальності і творчості: нічого по-справжньому цінного вони не створюють. І, можливо, весь світ охоплений цим карнавалом і божевіллям.

George Orwell

George Orwell

“Фунти лиха в Парижі й Лондоні” (1933) – зовсім не розважальний романчик про пригоди автора. Оруелл представив на суворий читацький суд антропологічний, етнографічний, історичний і навіть соціальний щоденник.

З перших же сторінок читача невідворотно оточує атмосфера бідності та відчаю, схожа з палітрою «Злочину і покарання» Достоєвського. Для головного героя не існує ніякого райдужного майбутнього. Все, що є – це суворе голодне і холодне справжнє. Сьогоднішній день, сьогоднішнє щастя. Беручи до уваги, що освічений юнак із забезпеченої сім’ї свідомо прирік себе на подібне життя, можна тільки захопитися його самовідданістю і твердістю духу, з якими він зустрічає кожну нову неприємність. Окремого компліменту заслуговує його спілкування з простими людьми низького походження, неблагородних професій і неосвічених поглядів. Головний герой піддав своє тіло і розум важким випробуванням не на догоду примхи чи щоб насолити батькам, але виходячи з благородних мотивів – розділити життя бідняків, осмислити його основні закони і, ґрунтуючись на своєму особистому досвіді, запропонувати реальні заходи щодо поліпшення ситуації в нижчих шарах суспільства.

У першій частині роману ми занурюємося в брудний, бурхливий, метушливий Париж. Головний герой у результаті фатального збігу обставин залишається без основного джерела доходу – уроків англійської та додаткового – журналістики. Більше того, він залишається без своїх заощаджень, що привчає до жорсткої економії і візитам в ломбард.

У другій частині роману на черзі холодний, аскетичний, моралізаторський Лондон. Головному героєві необхідно перекантуватися три тижні, поки не прибуде його підопічний, за яким необхідно спостерігати. І ось за ці два десятка днів, юнак опускається ще нижче паризького рабства – він стає бродягою.

Залишається тільки віддати хвалу автору за його зухвалість, цілеспрямованість і аналітичний склад розуму. В кінці кожної з двох глав Оруелл не тільки в подробицях ділиться своїми спостереженнями і робить досить практичні, цілісні і розумні висновки про проблеми сучасного суспільства, але також пропонує можливі варіанти хоча б часткового перетворення на краще. Сумно, що свого часу скромні авторські пропозиції так і не були гідно оцінені.

 

За словами М.Саган, вони вирішили не залучати професійних перекладачів до роботи над романами. Все мають зробити самі студенти під контролем викладачів, після чого ці твори виставлять на сайт проекту, де всі охочі зможуть їх безкоштовно прочитати. Планується, що переклади будуть готові вже до червня наступного року.

Au1iu_vV5wM

Джерело: УНН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *