Саундтреки Євромайдану: основні пісні революції

Хто знає, що було б з Майданом, з його людьми і з усією країною, якби не об’єднуюча і надихаюча сила музики …

Коли починався другий Майдан, здавалося, що, як і в перший раз в 2004 році, все пройде мирно. Але “не так сталося, як гадалося”. Всі карти сплутала пролита кров. Єдине, чим ми могли відповісти пропаганді, що обливала протестуючих брудом – це пісні. І знову артисти були з народом. Їхня музика зігрівала в морозні ночі, об’єднувала і надихала людей, допомагала знайти сенс у цих заходах.

nevs_2014_023

В День гідності та свободи час згадати ті пісні, які були з учасниками Революції гідності у найважчі моменти, яким нескоро ще судилося бути забутими. Одні з них – “народжені революцією”, інші існували давно, але в ті дні переродилися, отримали абсолютно нове смислове наповнення.

Головною піснею Революції гідності став, звичайно ж Національний гімн України. Які не знають слова нарешті їх впізнали – і полюбили всім серцем. Гімн тоді співали всюди: на Майдані, в метро, на футболі, в концертних залах, в маршрутках і на вокзалах. Ми полюбили свій гімн. Ми стали пишатися ним, собою, Нацією. Погодьтеся, це вражає!

Ще одним важливим треком для усіх протестувальників стала композиція “Стіна” групи “Океан Ельзи”. І хоча сам Святослав Вакарчук зізнавався українським ЗМІ, що писав пісню зовсім про інші речі, люди перетворили її в революційну, зробивши саундтреком до безлічі саморобних роликів.

Але і «Я не здамся без бою», «Вставай» і «Незалежність» Океану Ельзи сотні раз звучали на Євромайдані.

 

Дивно, але і найголовнішим Гімном Революції гідності стала не українська, а білоруська пісня – “Воїни світла”, що співається групою “Ляпіс Трубецкой” та її лідером Сергієм Михалком. “Воїни світла, воїни добра …” – саме такими відчували себе майданівці. У лічені дні з’явилися десятки версій аматорських роликів на цю композицію, але найпопулярнішим став ось цей:

Пісня стала інтернаціональним Гімном Майдану тому, що захисниками демократії в ці місяці були не тільки українці, а й білоруси, грузини, вірмени, американці та інші іноземні громадяни. Пісня звучала зі сцени, з кожного намету, з усіх барикад.

Цей огляд був би неповним без згадки продукту по-справжньому народної музичної творчості – пісні “Горіла шина палала”. У ту пору герої Майдану захищалися, зводячи барикади, озброюючись кілками, споруджуючи щити з фанери, і надягаючи будівельні каски, але все-таки головним захистом від пострілів “Беркута” був чорний дим від шин. Скільки їх було спалено за весь час опору в центрі столиці – невідомо, і встановити вже нереально. Звичайно, цей чинник не міг не відбитися в одній головних пісень барикад.

“Горіла шина” виникла в результаті накладення нового актуального тексту на фольклорну “Горіла сосна”. Треба відзначити, що за популярністю «Шина», мабуть, обігнала “сосну”.

Ніяк не можна обійти стороною пісню Майкла Щура (в миру – Роман Іванович Вінтонів) “Гітарний перебір”. До речі, зараз Майкл – боєць української армії.

“Написав цю пісню ще в липні. Робив, як мінімум, дві спроби відзняти на неї кліп. Тоді хотів, щоб між основним відеорядом були ролики шанувальників, які на камеру співають кілька рядків з пісні. Нарешті, кліп відзняли на Євромайдані 7 грудня. Кліп простий. Зняли за 3 хвилини “, – такими словами представив пісню на своїй Facebook-сторінці Майкл Щур.

Рок-музика завжди була інструментом протесту, так що не дивно, що саме українські рокери задавали тон на Майдані. Саме тоді з’явилася пісня гурту Kozak System “Брат за брата”, в записі якої взяли участь багато українських зірок шоу-бізнесу.

Але не тільки українські артисти підтримали революцію. Ми постійно відчували підтримку від іноземних артистів, у тому числі прогресивних росіян: Земфіри, Андрія Макаревича, Юрія Шевчука, Бориса Гребенщикова.

Трохи пізніше Ярмак – репер, якого вважали російським, вибухнув треком “22”, а його друзі створили відео. Це був фурор! Ярмак, “свій в дошку” хлопець з Борисполя, треки якого молодь України, Росії та Білорусі знає напам’ять, виявився активним революціонером. Він днював і ночував на Майдані. Він і там став своїм. І дуже символічно, що Саша є ровесником Незалежності України. Йому повірили всі!

Після революції Ярмак став активним учасником туру на підтримку ЗСУ “Підтримаємо своїх” по Сходу Країни. Але це вже інша історія.

До речі, неприйняття київських подій нашим північним сусідом також відбилося в пісні. Литовські музиканти записали композицію на вірші 23-річної киянки Анастасії Дмитрук “Ніколи ми не будемо братами”. У створенні пісні взяв участь хор музичного театру Клайпеди. Свої почуття литовці відобразили в кліпі, присвяченому подвигу української революції та агресії з боку Росії.

Музиканти з Польщі і Грузії теж висловили підтримку Україні.

 

Ще декілька хітів про Україну і українців:

 

Не забувайте, як співають Mad Heads, Україна – це ми!

Джерело: rbc.ua

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.