10 незвичайних українських страв, про які варто згадати

Запитайте у будь-кого про українські традиційні страви і вам одразу згадають про борщ, вареники, голубці та холодець. Але наша національна кухня набагато різноманітніша та цікавіша ніж ми думаємо!

Хоч і багато традиційних страв вже не готують в українських родинах, проте їх рецепти збереглись до сьогодні. Тож якщо ви не куштували жодну із цих страв – неодмінно проекспериментуйте!

Затірка — одна з найдавніших українських страв. Взагалі ця страва була поширена на території проживання усіх слов’янських народів. Рецепт дуже простий: готується добряче підсолене пшеничне тісто, котре потім розтирається у макітрі з пшеничним борошном. Розтирати тісто потрібно, доки воно не перетвориться на мілкі розсипчасті кульки розміром з горошину. Ці кульки відварюються у воді, молоці або бульйоні. Страва готується, поки кульки не спливуть на поверхню. Заправляють готову затірку маслом, олією чи шкварками. Раніше її вживали до столу щодня, адже вона проста у приготуванні та ситна.

Лемішка – традиційно полтавська страва, яка давно вийшла з українського побуту. Сьогодні її рецепт зберігся завдяки згадкам у книжках та обрядовим приготуванням страви на ярмарках. Обсмажене гречане борошно розводять у гарячій солоній воді так, щоб вона зберігала густу консистенцію. Потім додають туди шматочки сала, також попередньо обсмажені. Страву перекладають у глиняний горщик і допікають у добре прогрітій печі. В тому ж горщику і подають на стіл.

Гомбовці – страва, що прийшла до нас з Угорщини, але певний час була розповсюджена і в Україні. Її унікальність полягає в тому, що вона майже ідентична із китайськими паровими булочками, які також вважаються там традиційною стравою. Тож можливо, цей рецепт прийшов до нас практично з іншого кінця світу. Гомбовці – це парові булочки-кульки із дріжджового тіста. Всередину тіста додають різні начинки із ягід, фруктів чи просто заправляють тісто прянощами. Відрізняються ці українські кульки від інших одним нюансом – після приготування їх обвалюють у крихтах підсмажених сухарів із цукром.

Книші – про походження цієї страви існує багато суперечок. За однією з версій – вона зародилась у Білорусі. Проте була досить популярною на значній частині північних та центральних українських регіонів. Книші – це округлі пиріжки із листкового тіста, в середині яких досить багато начинки. Начинка могла бути найрізноманітнішою: каші, картопляне пюре, овочі, сири та зелень. Такий смаколик був доповненням до супів або страв із м’яса. Також існував солодкий варіант страви, з фруктами, ягодами та домашнім сиром.

Меживо – традиційна українська страва, котра подібна із відомими нам овочевою ікрою чи рагу. Додаються до межива буряк, кабачки, баклажани, помідори, гарбуз (за бажанням якісь інші овочі), а також обов’язково додають цибулю і моркву. Вживати цю страву можна як у гарячому вигляді, так і холодну. Більше того, кажуть, що меживо настояне декілька днів стає навіть кращим на смак – адже овочі маринуються у власному соку.

Рокоткрумплі – дивна назва одразу наштовхує на думку про іноземне походження. Дійсно, це угорська страва, яку українці перейняли у свій побут. Адже рецепт зовсім не складний і включає в себе інгредієнти, які є у кожній родині: картопля, сир, будь-яке копчене м’ясо і яйця. Все це викладається тоненькими шарами, приправляється червоним перцем та запікається.

Росівниця – досить оригінальна страва, сьогодні її можна було б віднести до високої кухні, якби хтось взявся за популяризацію цього рецепту. Варений рис та кукурудза, квашена капуста відварена у розсолі та тертий мак у якості спеції. Унікальний смак зовсім не схожий на класичні прості українські страви.

Коцюрба – страва, яка поєднує у собі картопляне пюре і галушки. Віддалено нагадує італійську варіацію пасти, де вона також подається у пюре з картоплі. Українська традиційна страва не менш смачна: маленькі галушки з тіста, картопля, шкварки і часник перемішуються у макітрі і все це разом подається у тій же посудині. Інший варіант страви – не товкти картоплю і подавати її грубими шматочками.

Токан – страва, котра була поширена на території західної України. Прийшла вона до нас із румунської кухні. Часто токан плутають з мамалигою, але це дві абсолютно інші страви. Вони обидві включають в себе кукурудзяну кашу, але у мамализі ця крупа – основний інгредієнт, а токан – це страва зі свинини, гарніром до якої подається ця каша. Згодом до страви почали додавати і бринзу, що зроблило її ще більш подібною до мамалиги, або замінювати свинину іншим м’ясом, але це звична справа – експериментувати на кухні.

І на останок – стародавній напій гуслянка. Стінки посудини змастити густо сметаною, а в посудину залити кип’ячене та охолоджене до кімнатної температури молоко, не перемішуючи. Вкутати посудину, аби вона прогрівалась та залишити на 12 годин. Потім охолодити напій перед вживанням.

Джерело: vsviti.com.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *