Дивовижна Україна: п’ять красивих місць Приазов’я

The Village Україна та експедиція Ukraїner  розповідають про маловідомі і колоритні місця України

Асканія-Нова

Асканія-Нова – справжнє диво не лише Приазов’я, а й усієї України. Це найстаріший степовий біосферний заповідник планети та найбільша європейська степова заповідна територія. У тутешніх екосистемах налічується більше як 500 видів вищих рослин і понад 3 тисячі видів тварин. У 1984 році рада ЮНЕСКО внесла Асканію до списку еталонних територій планети.

Сучасна територія заповідника розділена на три великі частини: «Північну», Великий Чапельський під та «Південну». Також в Асканії-Новій є зоологічний та дендрологічний парки, науковий музей, ботанічний сад та орнітопарк.

Прогулянка Асканією-Новою – не завжди доступна для відвідувачів. Величезна територія заповідника займає 330 тис. га, але насамперед – це домівка для тварин, а не зоопарк, хоча міні-зоопарк є навіть тут. Пересуватися можна пішки чи автомобілем у супроводі спеціалістів.

Прогулянка заповідником
Сучасна територія заповідника розділена на три великі частини: Північну, Великий Чапельський Під та Південну. Також в Асканії-Новій є зоологічний та дендрологічний парки, науковий музей, ботанічний сад та орнітопарк.

Прогулянка Асканією-Новою — не маршрут одного дня. Величезна територія заповідника займає 330 тис га. Тут можна пересуватись пішки чи автомобілем у супроводі спеціалістів. Директор заповідника Віктор Гавриленко застерігає:

— Ні в якому разі не треба гратися з тваринами, якщо не знаєш їхньої поведінки. Опущені вуха — це вже поза загрози.

Коні Пржевальського, бурчелові та інші зебри, різні види антилоп, бізони. Тут можна досліджувати поведінку тварин, не їдучи, скажімо, кудись у Південну чи Центральну Африку, чи Північну Америку.

Стрілкове. Садиба «Аґрус Азов»

На косі Арабатська стрілка, омитій зі сходу Азовським морем, а із заходу – водами Сивашу, розташоване село Стрілкове. 2014 року тут з’явилася перша в цих краях садиба сільського зеленого туризму «Аґрус Азов».

Засновниця садиби, киянка Оксана Чорнобривцева, придбала й переробила сільську хату, зведену ще в 1964 році. Тепер тут є 9 гостьових кімнат, домашня їдальня, тераса, город, курник і виноградник. Садибу будували з натуральних матеріалів: ракушняка, оздобленого вапном. Дахи вкриті смерековим ґонтом. Меблі переважно дерев’яні.

Унікальність свого проекту Оксана вбачає в тому, що намагається підтримати позитивний образ українського села. Вона вважає, що саме такий відпочинок найкращий для тих, хто більшість часу живе у великих містах. Тиша, спокій, затишок і найбільш наближені до природних умови.

Бердянськ

Бердянськ – один із небагатьох українських курортів Приазов’я, куди можна дістатися потягом. Тепле море та мілководдя – ідеальні умови для відпочинку з дітьми.

2017 року Бердянськ визнали одним із найкращих курортів України. За даними «Google Україна», пошуковий запит «відпочинок у Бердянську» трапляється частіше за інші схожі запити. Влітку тут буває до 1,5 мільйона туристів.

Нижній Бердянський маяк
Нижній Бердянський маяк – один із п’яти робочих маяків на Азовському морі. Уже 180 років він допомагає кораблям заходити до Бердянської затоки. Історія створення маяка почалася, коли за наказом графа Воронцова тут звели 23-метрову кам’яну споруду. Вежу пофарбували в білий колір й оздобили помаранчевою лінією, щоб її було добре видно з моря. Для освітлення тоді використовували керосин, який через тридцять років було змінено на електричні лампи.

В Україні це другий маяк, після Одеського, де з’явилося електропостачання. Світло маяка видно на відстані 15 морських хвиль. На ліхтарну вежу ведуть 99 чавунних сходинок.

Яків Федірко з 1971 року й донині є наглядачем маяка. Вперше він потрапив сюди ще хлопчиком. Серед українських наглядачів маяків, що нині працюють, Яків – найстарший.

Антикафе та вільні простори Маріуполя

Маріуполь – місто заводів і моря. Водночас війна наповнила його новими сенсами. Переїхавши на інше місце, переселенці почали активну громадську діяльність, відкриваючи різноманітні вільні простори, антикафе та квест-кімнати. Нові люди надихнули й місцевих мешканців на зміни.

«JOY» – одне з перших антикафе у Маріуполі. Все почалося з відкриття квест-кімнати. Тепер тут діє ще й хостел.

Арт-платформа «ТЮ». Неформатна назва – своєрідне відображення місцевої говірки. «ТЮ» заявили про себе яскраво, організувавши першу в місті «НЕмонстрацію» з плакатами й гаслами «Тю – наше все», «Шо – наше нічого», «Мир, праця, wi-fi» тощо.

Це платформа культурних і соціальних ініціатив, пов’язаних не лише з мистецтвом.

Вільний простір «HALABUDA». Тут відбуваються зустрічі, майстер-класи, навчальні та розважальні заходи, діє центр допомоги військовим, переселенцям і людям у скрутному становищі, працює коворкінг та бізнес-інкубатор для переселенців.

Вільний простір «Vezha Creative Space» розташовано у водонапірній вежі, що збудували у 1910 році за проектом архітектора Віктора Нільсена. Уперше за десятки років вежа стала туристичним об’єктом. Тут проводять лекторії, планують відкрити IT-кластер, туристичний довідковий центр. Оглядовий майданчик, з якого відкривається вид на всі райони Маріуполя, також планують відремонтувати й відкрити для публіки. Також тут, в окулярах віртуальної реальності, можна побачити вулиці Маріуполя такими, якими вони були понад століття тому.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.