Україна для мандрівників: що варто відвідати на Волині

Волинь вважається одним із найбільш привабливих регіонів України серед туристів. Воно й не дивно, адже на цій місцевості дійсно є на що глянути.

Це древня земля, що розташовується в басейнах річок Західний Буг і Прип’ять. На її території розташовуються 220 озер, приблизно 130 річок. Не варто забувати й про популярні Шацькі озера.

Почнемо з серця Волині – Луцька

Основною визначною пам’яткою цього міста є замок Любарта, який закладений ще в епоху князівства Литовського. Слід зазначити, що для лучан він цілком буденний, звичний та навіть трохи нуднуватий. Вперше назва “замок Любарта” з’явилася наприкінці XIX століття. Саме тоді побутувала й альтернативна назва – “замок Вітольда”, тобто Вітовта. Спочатку він був дерев’яним, а збудували його на початку XII століття. У 1340-1350-х роках замок почали реконструювати в цеглі. Збудували половину тієї вежі, яка зараз називається В’їзною, і частину стіни.

Замок Любарта - фото 172422
Замок Любарта
У той час правителем Галицько-Волинського князівства був Любарт Гедимінович. На його зміну прийшов Вітовт. Саме він зробив Луцьк південною столицею Великого литовського князівства. Саме за його правління місто розцвіло економічно, політично та культурно. А коли Вітовт помер, князювати став його брат Свидригайло. За його правління замок завершили реконструювати і він став на 90 % таким, яким є зараз. Втім, хто був автором проекту замку та його будівельниками, невідомо.
Замок Любарта - фото 172423
Замок Любарта
Замок у Луцьку був політичним, адміністративним і релігійним центром міста та всієї Волині. Саме в ньому відбувалися засідання судів, розташовувалася державна канцелярія, “офіси” різних “службовців”, у тому числі й Великого князя. Ну й крім того, у замку функціонував православний кафедральний храм Івана Богослова. Відповідно, це те місце, яке потрібно однозначно відвідати в Луцьку. А ми йдемо далі.
Замок Любарта - фото 172424
Замок Любарта

Лютеранська кірха

Це одна з небагатьох пам’яток готичної архітектури на Волині. Її фундамент закладений 24 червня 1906 року на кошти церковної громади німецьких колоністів. До цього часу тут стояв монастир кармелітів (XVIII ст.). У 1907 році храм було освячено. А протягом 1927-1928 років поряд збудували дві муровані будівлі, в яких розташувалися адміністрація приходу, квартира пастора та школа на 250 учнів.

Лютеранська кірха - фото 172419
Лютеранська кірха
На початку Другої світової війни німецькі колоністи були винесені з Волині. А радянська влада розмістила в цьому храмі сховище документів Волинського обласного державного архіву, а в будинку пастора – адміністрацію цієї установи та читальні зали.
Лютеранська кірха - фото 172420
Лютеранська кірха
Спокійне тихе життя було порушено 1960 року, коли над Луцьком пронеслася буря, яка зламала та кинула на землю високий центральний шпиль кірхи. Ще більше збитків завдала пожежа, що відбулася десятьма роками пізніше. На початку 90-х років минулого століття її повністю відреставрували та дотепер використовують для своїх духовних потреб християни-баптисти.
Лютеранська кірха - фото 172421
Лютеранська кірха
Монастир бригідок

Неподалік від замку стоїть ще одна пам’ятка архітектури. Монастир бригідок – це храм представниць давнього жіночого католицького ордену, які прибули в Луцьк на початку XVII століття й оселилися у подарованому луцьким старостою та литовським канцлером Станіславов Альбрехтом Радзивіллом палаці. З часом його добудували та заснували там монастир з костелом.

Монастир бригідок - фото 172417
Монастир бригідок
Будівельні роботи завершилися в 1642 році й цим самим засвідчили побудову костелу Святої Бригіти в стилі бароко та переобладнання палацу під келії, у якому зокрема були зроблені вікна з виходом на річку. При монастирі діяла школа, де навчалися діти шляхтичів та заможних міщан.

У 1724 році сталася пожежа, яка завдала значної шкоди костелові та монастирю. Проте за підтримки луцького єпископа Стефана Рупневського орден відновив пошкоджені приміщення. На загальноміській пожежі у 1781 році бригідський комплекс знову постраждав від вогню. На численні пожертви його відновили, але реконструкція відбулася вже у стилі класицизму. Крім того, була збудована велика стіна, яка відгороджувала монастир від міста.

Монастир бригідок - фото 172418
Монастир бригідок
Переломна подія в існуванні монастиря трапилася в 1845 році. Тоді на території комплексу сталася невелика пожежа. Для її гасіння збіглися міщани, однак їх затримала велика стіна. Монахині відмовилися впустити на свою територію людей для гасіння пожежі. У результаті, вогонь розгорівся та перекинувся на інші споруди міста, від чого й сталася чи не найбільша пожежа Луцька за всю історію, під час якої постраждало багато будинків, держустанов, а також згоріли всі костели та монастирі острівної частини міста. Компенсацією за збитки міста була конфіскація приміщення монастиря та костелу, а також всього внутрішнього начиння. Відтоді монастир перестав існувати. Збереглося лише приміщення.

Вежа Чарторийських

Крім Верхнього замку, або ж, як його називають, Замку Любарта, у Луцьку був ще й Окольний (Нижній) замок. У його потужних мурах налічувалося вісім веж – чотири дерев’яні та чотири муровані. До нашого часу збереглася лише одна з них – вежа Чарторийських, названа на честь її фундаторів.

Вежа Чарторийських - фото 172416
Вежа Чарторийських
Побудували її в XV столітті та й збереглась вона до нашого часу без значних змін. Завдяки цьому вона продовжує викликати захоплення в туристів. До неї прилягає оборонний мур, декорований готичним ромбоподібним орнаментом із цегли.

Будинок Косачів

Будівля належить до провінційного архітектурного типу споруд, що склався на межі XVIII-XIX століть та займає належне місце в планувальній структурі Старого міста. Будинок розташований на розі вулиць Драгоманова та Кафедральної. Його вік – понад 200 років і розташований він на місці колишнього оборонного рову, який оточував Окольний замок.

Будинок Косачів - фото 172414
Будинок Косачів
У 1890-1891 роках в західному крилі будівлі розміщується канцелярія повітового мирового посередника – на той час цю посаду обіймав Петро Косач, батько Лесі Українки. У дні призову новобранців канцелярія змінювала тимчасово своє призначення та ставала “рекрутським присутствієм”. У протилежних приміщеннях другого поверху будинку була службова квартира родини Косачів.

Саме в цих кімнатах другого поверху, вікна яких виходили на кафедральний костел св. Петра та Павла та внутрішній дворик, Леся Українка мешкала з початку жовтня 1890 року по 17 січня 1891 року, відколи дівчина була вимушена виїхати до Відня на лікування.

У 1917 році в будинку відкривають приватну, а в 1921 році – державну, польську гімназію імені Тадеуша Костюшка. Після переїзду гімназії в нове приміщення тут розмістилися установи луцької римо-католицької дієцезії.

"Лесина вітальня" - фото 172415
“Лесина вітальня”
26 березня 1985 рік – офіційна дата створення Луцького історико-культурного заповідника “Старий Луцьк”. Дирекція заповідник спочатку перебувала на першому поверсі північного крила будівлі, а згодом зайняла весь другий поверх західного та північного крила будинку. У 2007 році в східному та частково в північному крилі будівлі, де в 1890-91-х роках була службова квартира родини Косачів, створено музей Лесі Українки – “Лесина вітальня”.

Виїжджаємо за межі Луцька, адже пора глянути й природну красу. Наступними будуть Шацькі озера.

Цікаві факти про Шацькі озера

Шацьк - фото 172413
Шацьк
  • Це одна з найбільших груп озер у Європі. Крім відомого всім Світязя (про нього згодом), до них входять 22 озера. Найбільші – Луки, Пулемецьке, Пісочне та Кримне.
  • Біологи стверджують, що вода в цих водоймах значно чистіша, ніж у деяких міських водогонах країни. Відповідно, її можна сміливо пити.
  • Клімат тут м’який – влітку тепло, але рідко буває надзвичайно спекотно. Це означає, що можна спокійно відпочивати тут, якщо не випало нагоди поїхати на море.
  • Найстарішій водоймі в каскаді Шацьких озер майже 10 тисяч років.
  • Нещодавно на березі озера Люцимер археологи знайшли залишки житла поморської культури.

Загалом, про Шацькі озера можна розповідати багато, але краще їх побачити вживу. А ми залишили на десерт оспіване поетами озеро Світязь.

Озеро Світязь

Це найглибше озеро України. Вода в ньому надзвичайно прозора. Не дарма це так припало до душі польському письменнику Адаму Міцкевичу, що він присвятив цьому озеру свій однойменний вірш. Піщане дно абсолютно чисте, а глибина поступово збільшується. Це дозволяє без остраху купатися в ньому. Приємним бонусом є лікувальні грязі, які можна знайти на берегах.

Озеро Світязь - фото 172678
Озеро Світязь
Мало кому відомо, але колись з цього озера воду возили до Варшави, де продавали панянкам. Вважалося, що ванни з цією водою позитивно впливали на шкіру та позбавляли проблем.

З висоти обриси озера дещо нагадують мамонта, який відпочиває серед незайманого лісу. Також було доведено, що величезні кам’яні валуни, які можна спостерігати на берегах, потрапили сюди разом із неймовірною за своїми розмірами брилою льоду зі Скандинавських гір.

Озеро Світязь - фото 172412
Озеро Світязь
Воду Світязь отримує з підземних джерел й опадів. У нього не впадає жодна річка. А сама вода придатна для вживання, адже в ній високий вміст срібла, яке вбиває всі бактерії. Також на Світязі є маленький мальовничий острів, який називають Островом закоханих. За радянських часів його йменували Островом космонавтів, бо тут розташовувалася база відпочинку радянських космонавтів.

Ми ж наполегливо рекомендуємо відвідати Волинь, адже це не лише чудова історична частина України, а ще й надзвичайно мальовнича.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *